Підпишіться зараз

* Дізнавайся першим про останні новини!

Популярні новини
Використовуючи наш веб-сайт, ви погоджуєтесь на використання  файлів cookie.
VR та AR

Огляд Nintendo Labo: потужний інструмент для навчання з ігровим функціоналом 

Протягом останніх декількох тижнів моя кімната нагадувала ігровий парк кінця 90-х. Наприклад, в ній можна було порибалити за допомогою зібраної з картону вудки. Поруч лежало кермо від мотоцикла. Відмічу, що гравець може використовувати своє тіло в якості контролера. На картонному піаніно можна записувати власні треки та редагувати звуки за допомогою дивних регуляторів. Smack dab in the middle – це масивний рюкзак, який можна надіти для управління громіздким роботом. Всі ваші рухи в реальному світі, будуть повторюватися роботом на екрані. Єдина відмінність від схожих ігор 90-х років – всі вище перелічені елементи зроблені з картону.

На початку року Nintendo представили нову лінійку дивних винаходів – Labo. Це серія аксесуарів для Nintendo Switch, які збираються власноруч. Кожен аксесуар підходить до певної грі. В більшості випадків картонний пристрій використовується як внутрішній контролер. Існує декілька причин для створення лінійки Labo. По-перше, вона об’єднує реальний світ із цифровим. По-друге, в значній мірі це розробка для рухливих ігор, які чудово підійдуть як дітям, так і дорослим.

Присутні й освітні аспекти. Labo не тільки дозволяє конструювати цікаві речі, такі як картонне піаніно, а й надає можливість зазирнути всередину, щоб подивитися, як ці речі працюють. Конструктор також дозволяє збирати власні унікальні аксесуари, використовуючи “гаражний” режим. За допомогою нескладної мови програмування, можна створювати власні програми, які будуть керувати функціонуванням ваших винаходів. Все це зроблено із фірмовими «фішками» Nintendo, що перетворюють декілька шматків картону в справжні веселощі.

Слоган Labo – “збирай, грай та досліджуй”. Кожен з цих елементів є невід’ємною частиною досвіду, який отримує кожен, користуючись аксесуарами Labo. Ви граєте, коли збираєте конструкцію та одночасно досліджуєте її деталі. Це відбувається незалежно від того, що саме ви придбали з даної лінійки продуктів.

В даний час ви можете придбати конструктор Labo в двох форматах: “варіативний набір” і “набір для роботів”. Перший варіант дешевше та різноманітніше. В ньому присутні п’ять різних проектів, які потрібно зібрати. У наборі для роботів є тільки один проект. Всі зібрані проекти перетворюються в те, що Nintendo називають Toy-Con’ами. Це іграшки, які працюють в комбінації із Joy-Con’амі – контролерами для Switch. Спектр складності задач у кожному проекті достатньо широкий. Наприклад, найпростіший пристрій – кермо для автомобіля RC-car. Далі йдуть більш складні аксесуари: піаніно, вудка, мотоцикл та іграшковий будинок. Щоб почати їх використовувати, насамперед, їх потрібно зібрати.

Процес збирання проектів Toy-Con інтуїтивно зрозумілий та цікавий. На платформі Switch можна подивитися інтерактивне керівництво по збірці, яке являє собою детальну покрокову інструкцію. На екрані буде показаний деталізований проект, який повинен бути створений у підсумку. Цифрову версію об’єкта можна крутити, збільшувати та оглядати з усіх боків. Така увага до дрібниць з боку Nintendo дозволяє користувачам збирати досить складні механізми, при розробці яких потрібно хитрим чином з’єднувати маленькі частини. Інтерактивні підказки на екрані допоможуть зрозуміти, які саме частини потрібно з’єднати на даному етапі. Все дуже просто та доступно.

Для того, щоб зібрати будь-який з Toy-Con’ів, не потрібно ніяких додаткових інструментів. Єдине, що вам точно знадобиться – вільний час. Якщо не враховувати вступний набір RC car, який збирається за 10 хвилин, інші проекти вимагають як мінімум дві години на складання. Втім, витрачений час залежить від ваших навичок та кмітливості. Наприклад, на збірку деяких комплектів, особисто мені, знадобилося набагато менше часу, ніж було вказано в інструкції. Чим більше ви будете збирати проектів, тим скоріше будете розуміти, як все працює. Тим самим, швидкість збірки кожного набору буде збільшуватися.

Кожен проект – це набір картонних листів, в якому знаходяться декілька маленьких частин. Також, в них можуть міститися різні гумові стрічки або наклейки. В інтерактивній інструкції показано, який саме лист потрібно використовувати в даний момент. Також, необхідні деталі будуть підсвічуватися різними кольорами, щоб користувач не заплутався в процесі збірки. Можна пропустити будь-який фрагмент інструкції, використовуючи сенсорний екран Switch або Joy-Con. Розділи керівництва для збірки складних наборів можуть повторюватися. Збірка фортепіано передбачає складання 13 дуже схожих одна на одну клавіш, в той час як кожна частина рюкзаку – є унікальною деталлю, яка збирається за особливим алгоритмом. Можливість перемикання етапів цифрового посібника не дозволить вам заплутатися та полегшить процес збірки моделі.

Зауваження щодо міцності картону

В процесі тестування я працював із конструктором Labo всього п’ять днів. Настільки нетривалий період використання не дозволяє сказати напевне, чи буде картонна конструкція знаходитися у вихідному стані в довгостроковій перспективі. Проте, я був здивований тим, наскільки міцним є кожен з Toy-Con’ов. З ними встигли погратися двоє моїх дітей, які не особливо дбайливо ставляться до іграшок. Єдина проблема виникла із піаніно. Одна з клавіш розплющилася при занадто сильному натисканні. Також, якщо занадто інтенсивно гратися з вудкою, може відірватися імпровізована волосінь. Однак, ці проблеми досить незначні та легко виправляються. У керівництві до Labo навіть є окремий розділ, де детально описується, як виправити ту чи іншу поломку. Тим не менш, краще за все тримати ізоляційну стрічку та клей під рукою, якщо ви збираєтесь активно використовувати конструктор Labo.

Дорослій людині процес складання моделей може здатися утомливим, проте не особливо складним. А ось діти точно повністю зануряться в процес збірки іграшок. Конструювати проекти в Labo набагато цікавіше і зрозуміліше, ніж наприклад, в Lego. В інструкціях по збірці навіть присутні веселі жарти та нагадування про необхідність зробити перерву. Після складання чотирьох майже ідентичних шматків картону, програма-керівництво вивела на екран наступне повідомлення: “Як же кльово збирати речі з картону, чи не так?”.

У дітей, в основному, не виникає проблем з вивченням інструкції та складанням частин. Якщо вони застрягнуть на якомусь моменті, можна пограти із цифровою моделлю на Switch, щоб дати їм можливість розібратися в  скрутному становищі. На найбільш заплутаних етапах конструювання, скоріше за все, дітям знадобиться певна допомога дорослих.

Єдиною проблемою, з якою я зіткнувся під час процесу складання, були обмеження апаратного забезпечення Switch. Я виявив, що єдиний зручний спосіб збірки проекту такий: покласти Switch на стіл та користуватися Joy-Con для перегляду інструкції. Таким чином, ви можете бачити екран та мати до нього зручний доступ. Проте, і тут є дві проблеми. По-перше, для Switch не передбачена стійка, тому він буде постійно знаходитися в горизонтальному положенні. Тобто, на нього можна буде дивитися тільки зверху. Однак, найбільш кмітливі користувачі можуть зробити для нього саморобну підставку. По-друге, систему не можна заряджати. В автономному режимі. Switch може протриматися близько 2 годин, а це проміжок часу, який уходить на збирання одного проекту. Якщо конструювання забере у вас більше часу, то доведеться взяти паузу та зарядити консоль.

Самі ігри – мабуть найменш цікава складова Labo. Це не означає, що вони погані, але грати в них не так весело й захоплююче, як проходити інші етапи процесу. Здебільшого, вони є пересічними аркадами із простим управлінням. Наприклад, в рибальському комплекті вам потрібно з’єднати Joy-Con з картонною вудкою та сісти на підлогу. Завдяки гумовій волосіні, приєднаної до внутрішнього механізму вудки, можна в реальному часі регулювати глибину, на якій ви хочете ловити рибу.

Більшість сучасних гаджетів сьогодні являють собою закриті «коробки». Коли дитина грає в гру на планшеті, вона не розуміє, як все відбувається всередині пристрою. Для нього це всього лише чарівний світ, схований в прямокутному пристрої із різних металевих деталей. Labo, в свою чергу, дає зрозуміти, яким чином створений предмет, за допомогою якого ви граєте. Можна сказати, що це протиставлення філософії Apple. Тут кожну деталь пристрою можна дослідити. Також, доступна ціла серія навчальних посібників, які пояснюють, яким чином та чому працює конкретний механізм. Керівництво реалізовано ​​у вигляді чату з декількома симпатичними персонажами. Вони знайомлять гравців із елементами кожного набору та пояснюють, крім всього іншого, яким чином вони працюють із контролерами Joy-Con. Також, вони надають поради, як можна прикрасити ваш аксесуар та як усунути несправність, якщо ви випадково пошкодили шматок картону. Кожен компонент комплекту Labo взаємодіє з трьома функціональними елементами контролерів Joy-Con: інфрачервоною камерою, гіроскопом з датчиком рухів та механізмом вібрації. Ці високотехнологічні функції реалізовані у витончений спосіб. Наприклад, щоб забезпечити управління RC car, необхідно встановити контролери з обох сторін зібраної конструкції. Коли ви будете натискати кнопки на Switch, контролери почнуть вібрувати. Щоб повернутися в один бік, потрібно нахилити пристрій, а щоб рухатися вперед, потрібно повернути на себе відразу два Joy-Con’а. Фортепіано трохи складніше у використанні. Під час процесу складання, потрібно наклеювати відбиваючи наклейки на задню панель кожної клавіші. Коли настає час грати, ви встановлюєте контролер в задню частину фортепіано, щоб його інфра-червона камера змогла розпізнати ці наклейки. Таким чином, камера точно знає, яку саме клавішу ви натиснули. Це, в свою чергу, призводить до відтворення звуку в Switch.

Оскільки це продукція компанії Nintendo, всі функції реалізовані в ігровій формі. Кожен Toy-Con насправді є набагато більшим, ніж здається на перший погляд. Візьмемо просту конструкцію аксесуара RC car. Цю машину можна зібрати буквально за 10 хвилин і відразу почати із нею гратися. Однак, слід натиснути спеціальну кнопку на екрані Switch, щоб відкрилося додаткове меню. Воно дозволить регулювати інтенсивність вібрацій. Тим самим, можна змінювати швидкість руху автомобіля. Можна навіть спостерігати захоплення предметів ІЧ-камерою в режимі реального часу. Таким чином, Switch перетвориться на маленький шпигунський інструмент. Коли ви збираєте піаніно, можна створити лінію з маленьких стійок із різними наклейками. Це дозволить замінить стандартні фортепіанні ноти, на нявкання кішки або будь-який інший звук. До речі, в проекті фортепіано є режим студії, в якому є можливість записувати власні музичні твори. Також, можна використовувати перфокарти для створення барабанного ритму.

Варто окремо відзначити, як винахідливо Labo використовує екран консолі. Посібники по ремонту – відмінний приклад цього. Вони показують, як виправити загальні проблеми, а також допомагають встановити їх причини. Посібник можна відкривати й тоді, коли ви ще не визначились із причиною проблеми. В цьому випадку він запропонує вам різні варіанти з приводу того, що саме пішло не так. Система не просто надає конкретне керівництво по виправленню певної проблеми, але й демонструє в деталях, яким чином працює механізм. Це дозволить вам самостійно вирішити схожі проблеми наступного разу.

Практично кожна функція Labo заохочує вашу цікавість. Наприклад, фортепіано можна залишити відкритим, щоб подивитися, як працює механізм всередині, поки ви на ньому граєте. Набір роботів, що являють собою найбільш складні конструкції, складається з коробок різної ваги, які приєднуються до вашого тіла за допомогою спеціальних гумок. Принцип роботи тут такий самий, як у випадку із піаніно: коли ви робите рух рукою, вона тягне гумку, яка піднімає коробку, а потім з’являється мітка, яку розпізнає ІЧ-камера. Інтенсивність поворотів та ударів регулюється завдяки різній вазі коробок всередині картонного ранця.

Зрозумівши базові принципи функціонування, можна переходити до найпотужнішого інструменту, доступного в комплекті Labo. Розташована в нижній частині екрана кнопка, що нагадує кришку люка, дозволяє відкрити прихований розділ – «гаражний» режим. В ньому можна створювати власні аксесуари та програмувати їх. Мова програмування доволі проста та передбачає візуалізацію. Використовуючи сенсорний екран можна спроектувати структуру програми. Для кожного Joy-Con’а можна написати унікальну програму, яка буде реагувати на кожен окремий рух. Прості, короткі програми можна перетворювати в більш складні.

Наприклад, є можливість зробити так, щоб, при включенні акселератора на мотоциклі, звучала мелодія. Одна з найпростіших операцій, яку можна виконати за допомогою посібника Labo, – трансформування планшета Switch в гітару. Все починається зі створення трьох сенсорних кнопок на Switch, які будуть симулювати звуки гітари. Потім, ви обертаєте три гумові стрічки навколо планшета, які перекриють ці кнопки. Коли ви будете торкатися до цих стрічок, програватимуться звуки струн гітари. Кожен з наборів Labo поставляються із декількома додатковими деталями, які можна використовувати для створення нового Toy-Con’а. Також, можна використовувати власні картонні елементи, які ви зробите самостійно. Буде дуже цікаво подивитися, які складні пристрої зможуть вигадати користувачі. Діти теж зможуть створювати свої творіння, навіть якщо вони не будуть дуже корисними у побуті. Зате все це буде в ігровій формі розвивати їх фантазію.

Такий творчий підхід – головна перевага лінійки Labo. Після того, як ви зберете всі проекти та пограєтесь із ними певний час, далі робити із конструктором буде нічого. Аркадна риболовля іноді розважає, однак грати в неї постійно занадто нудно. Набагато цікавіше створювати власну музику використовуючи різноманітні музичні Toy-Con’и, такі як фортепіано або гітара. Найцікавішим, звичайно, буде створення та збірка самих музичних інструментів. Проте, все одно, функціонал програм для запису музики доволі простий. Саме тому я рекомендую купувати набір із варіативними аксесуарами, а не з роботами. З ним можна буде зібрати набагато більше цікавих пристроїв. Хто б міг подумати, що процес збірки моделей зі звичайного картону буде настільки веселим? Буквально за пару годин декілька листів картону можна перетворити у власну імпровізовану барабанну установку. Завдяки Nintendo Labo, моя вітальня вже ніколи не буде виглядати як раніше.

Схожі публікації

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.